Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Голодания, -ня, с. = голодування.
За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Нишпорити, -рю, -риш, гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Г. Барв. 441. Чого ти нишпориш у соломі? Берд. у.
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями. Шух. І. 33.
Послабувати, -бу́ю, -єш, гл. Поболѣть.
Пришивка, -ки, ж. Каждый изъ кусковъ сѣти, изъ которыхъ она сшита. Браун. 9.
Розрізати Cм. розрізувати.
Стопа, -пи́, ж. 1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. О. 1861. V. 70. Старий показав мені на дві стопи, висічені на тій скелі. Стор. II. 122. 2) Футъ. Пять стопів глини. Федьк. І. 75.
Ховзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися. Вх. Зн. 65.