Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґуґлюва́тий, -а, -е. Покрытый шишками. Новомоск. у. (Залюбовс.). Ґуґлювата деревина. Кіевск. у.
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». Ном. № 4992. 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. МВ. І. 106. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. Мет. 63. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. Млр. л. сб. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав. Харьк. у.
Крутай, -тая, м. Раст. Echinops Rirto L. ЗЮЗО. І. 121.
Ма́мчич, -ча, м. Сынъ мамки.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Підіцькнути, -кну, -неш, гл. Подбить? подстрѣлить? Ген перед шведами своїми Карл із носилок виглядав... Не залюбив небіжчик кулі, його що вранці підоцькнули. Греб. 353.
Постілька, -ки, ж. Ум. отъ постіль.
Пригонити, -ню, -ниш, гл. = приганяти. Паша пані хупава, роспустили рукава, і сама не робить, і нас не пригонить. Мет. 323.
Протомити, -млю, -миш, гл. Утомить.
Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. Вх. Лем. 483. Г. Барв. 372. З такою чулою, як у нього душою. К. ХП. 20. Дізналася своїм серцем чулим. Мир. Пов. II. 87. Так мовив чулий Евріал. Котл. Ен. V. 46.