Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буян, -на, м. Непослушный, упрямый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Видайкати, -каю, -єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!) Запис. А. Крымскій.
Грому́шина, -ни, ж. Почва, усѣянная мелкими камешками. Подольск. г.
Лоптя́чка, -ки, ж. Щемленіе. Желех. Вх. Зн. 84.
Ме́льник, -ка, м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. Чуб. ме́льника піти. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ромен. у. Ум. ме́льничок, мельниче́нько.
Напля́мкати, -каю, -єш, гл. Начавкать.
Повишмаровувати, -вую, -єш, гл. Смазать, обмазать (во множествѣ).
Притухати, -ха́ю, -єш, сов. в. притух(ну)ти, -хну, -неш, гл. = пригасати, пригаснути. Левиц. І. 74.
Топцюватися, -цююся, -єшся, гл. Топтаться. Передні вже були біля вікна.... задні топцювалися коло хвіртки. Мир. Пов. І. 146.
Шкип'яр, -ра, м. Оспопрививатель. Вх. Лем. 485.