Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Желех. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. І. 122.
Вимочити, -ся. Cм. вимочувати, -ся.
Віявки, -вок, ж. мн. = витушка. МУЕ. ІІІ. 24.
Доволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. доволочити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить бороновать послѣ посѣва. Моли б, Господи, до дощу доволочити. Харьк. у.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Рудч. Ск. II. 16. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили. Драг. 157.
Приваб, -бу, м. = приваба. Желех.
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом. Левиц. І. 234.
Смердак, -ка, м. = скорух. Вх. Лем. 467.
Трошечки нар. Ум. отъ трохи.
Упалий, -а, -е. 1) Падшій. 2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Зміев. у. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу. Лебед. у.