Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.
Волів Язик м. Раст. Digitalis grandiflora.
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3)зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря, 1883, стр. 323.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Розщот, -ту, м. Разчетъ. Як пили, то гомоніли, а до розщоту, то й поніміли. Ном. № 11642.
Скра, -ри, ж. Искра.
Сущик, -ка, м. Сухой баранокъ. Сим. 96. Св. Л. 60.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову. Н. Вол. у.
Шлямовий, -а, -е. Относящійся къ шляму.