Говіння, -ня, с.
1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння.
2) Постъ. Звоювали Путилову в велике говінє.
Де́ржално, -на, с. Рукоятка, ручка. У топора — топорище.
Дне́вник, -ка, м. Загородка въ полѣ для загона овецъ во время жары.
Просмалити, -лю́, -лиш, гл. Прожечь (матерію, шерсть, волосы) Я у грубі запалив, собі штани просмалив.
Рукавча, -чати, с. Рукавчикъ. І маленькі рукавчата шовком вишивала. Вишивані рукавчата мають.
Схрестити, -щу́, -стиш, гл. Скрестить. Просиділа Настя в кутку, схрестивши руки.
Табачницин, -на, -не. Принадлежащій табачниці.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл.
1) Издавать трескъ, трещать, треснуть.
2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Від жару й камінь трісне. Щось трісло.
Чаронька, чарочка, -ки, ж. Ум. отъ чарка.
Челюстники, -ків, м. мн. = челюсти. Cм. челестник.