Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видумати Cм. видумувати.
Відбути, -ся. Cм. відбувати, -ся.
Ді́вчин, ді́вчинин, -на, -не. Дѣвушкинъ. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Мет. 24. Ой ішов же я через дівчинині сіни. Чуб. III. 174.
Зжи́тися, зживуся, -вешся, гл. Сжиться. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв.
Наслідувати, -дую, -єш, гл. 1) Наслѣдовать. Що робити мені, щоб життя вічне наслідувати? Єв. Мр. X. 17. 2)кого́, що. Подражать. Желех.
Натомість, нато́місць, нато́місь, нар. Вмѣсто того, за то. Він скупий, так жінка натомісь щедра. Лебед. у.
Нерод, -ду, м. Неурожай. Коли нерод, то й невмолот. Ном. № 7134.
Приплентати, -таю, -єш, припле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Прибрести, притащиться. Відкіля ти у біса приплентав сюди? Стор. МПр. 162. Приплентавсь до нас та й живе. Волоцюга припленталась. Рудч. Ск. II. 10.
Сміття, -тя, с. 1) Соръ, мусоръ. Чи я в мужа не жона, чи не господиня? Сім день хати не мела, сміття не носила. Н. п. 2) Бранное: дрянь. Камен. у. Що я за господиня? Я сміття проти моєї пані матки. Г. Барв. 426. Ум. сміттячко. Чуб. V. 1112.
Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.