Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл.
1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Границю визначив.
2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх.
Загарто́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. загартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться, закалиться. Правда, 1868, 437. В коші він і виріс, тут і загартувався.
Зашкря́бати, -баю, -єш, гл. Заскресть.
Ласій I, -сія, м. Волъ, имѣющій брюхо и конецъ хвоста бѣлые.
Лісни́ця, -ці, ж. Лѣсная груша или яблоко.
Літерня́к, -ка, м. = літерний віз. А попереду всіх їде віз-літерняк чорними волами. Так подоляне звуть драбинясті вози, що снопи возити.
Меда́ля, -лі, ж. Медаль.
Нелюбонько и нелюбочко, -ка, м. Ум. отъ нелюб.
Перезв'янин, -на, м. Участникъ перезви. Перезв'ян оце так шанують... то вони багато дарують.
Українка, -ки, ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. Ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку.