Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори. Св. Л. 309.
Зстарити, -рю, -риш, гл. Состарить. Нужда мене зстарила і зв'ялила. МВ. І. 30.
Люб'я́та, -ят, с. мн. Милые. Желех. Мої люб'ята! (обращеніе).
Наброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Набродиться, утомиться ходьбой. Ой зірочці по хмарочці да й не набродиться. Чуб. III. 179.
Переправити, -ся. Cм. переправляти, -ся.
Полужупанчик, -ка, м. Родъ полукафтанья изъ легкой матеріи съ рукавами или безъ рукавовъ, съ стоячимъ воротникомъ, — надѣвается галицкими мѣщанами на рубашку. Гол. Од. 15.
Розчепнутися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегнуться. Корсет розчепнувся. Кв. II. 127. «
Ромен, -ну, м. = роман 1. Ромен-зілля, ромен-зілля по дорозі розстилається. Чуб. V. 278.  
Совманитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться, ходить туда и сюда. Батько й мати Василеві засмучені совманяться по хаті. Г. Барв. 393.