Вутеня, -няти, с. = утеня. Нехай мої вутенята в городі у тебе.
Гичалля, -ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. Піт так і капотить із лоба.
Набрі́дь, -родя, м. Въ сказкѣ — эпитетъ медвѣдя, набревшаго на рукавицу, полную звѣрей: ведмідь — набрідь.
Неукий, -а, -е. 1) Необученный.
2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки.
Повідмикати, -ка́ю, -єш, гл. Отпереть (во множествѣ). Всі двері повідмикані були.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Росквасити Cм. росквашувати.
Снітій, -тія, м. Раст. Uredo segetum. Cм. засніт.
Черепушечка, -ки, ж. Ум. отъ черепушка.
