Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висолоплювати, -плюю, -єш, сов. в. висолопити, -плю, -пиш, гл. Высовывать, высунуть, вывалить (языкъ). Язик висолопив. Рудч. Ск. II. 17. Прийдеться бігати, язик висолопивши. Кобел. у.
Зовсі и зовсім, нар. Совсѣмъ, вовсе. Був я там, де люд зовсі не такий, як у нас. О. 1862. IV. 81. От пробі — Великдень, а він зовсім не великий. Ном. № 430.
Момота́ти, -чу, -тиш, гл. Неясно произносить, бормотать.
Нащо нар. Зачѣмъ, для чего, почему. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі, нащо літа молодії, веселі дівочі? Шевч. 40. Нащо в Бога й день, як у козака місяць. Ном. № 781.
Підстругати Cм. підстругувати.
Ральний, -а, -е. Относящійся къ ралу. залізо ральне. Желѣзо, употребляющееся для зубьевъ рала. Вас. 198.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Різьбярство, -ва, с. Искусство рѣзчика. Шух. І. 292.
Упинчатися, -чаюся, -єшся, гл. Хлопотать, добиваться, Шкода! не впинчайся за ним. Черк. у. Я б і не впинчався, бувши тобою, за чорзна-чим. Черк. у.
Хвостняк, -ка, м. Раст. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125.