обшарпати

Обшарпати, -паю, -єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). ЗОЮР. І. 133. Прогуля... усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Грин. II. 290. Такий обірваний та обшарпаний. Стор. І. 204.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 32.

Випадкові слова

Кревно нар. см. кревне.

повністю...

Постреляти, -ля́ю, -єш, гл. Пострѣлять (многихъ). Як їх турки-яниченьки із — за могили напали, — постреляли — порубали. ЗОЮР. І. 42.

повністю...

Засяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. засягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Охватывать, охватить. Було видко усе, скільки засягло око. Ком. І. 10. (Думки) од билинки перелітали до птиці, од птиці до скотини, од скотини до чоловіка, поки не засягли всього світа. Мир. ХРВ. 29. 3) Добывать, добыть. Роботою засягне собі щастя. Мир. ХРВ. 4) Заимствовать, позаимствовать, почерпнуть.

повністю...