Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи.
Горохля́нка, -ки, ж. = Горохвина.
Назволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Стянуть много, многихъ въ одно мѣсто.
Напоро́тися, -рю́ся, -решся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. Напоровся на вила. 2) Нажраться. Оце я напоровся борщу. 3) Наработаться, распарывая что-либо.
Охаювати, охаюю, -єш, сов. в. охаяти, -хаю, -єш, гл. = охаючувати, охаючити. Зіллє моє та охайнеє, дитя моє та коханеє! Я ж тебе та охаяла, Марусеньку та угаяла.
Почовгатися, -гаюся, -єшся, гл. Потереться. Почовгались чоботи.
Сквапний, -а, -е. 1) = сквапливий.
2) Падкій. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати.
Сумежний, суміжний, -а, -е. Смежный.
Хвалда, -ди, ж.
1) Фалда, складка въ платьѣ.
2) присісти хвалди. Усидчиво работать. А правда, добре присів'їсь хвалди. Cм. фалд.