Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безлюдніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех.
Бичак, -ка, м. Ножъ съ небольшимъ черенкомъ. Угор.
Вершій, -шія, м. Работникъ, заканчивающій верхъ стога. Вершія немає на оцей стіг. Волч. у.
Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. І. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. І. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. І. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. І. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Вишиваний, -а, -е. Вышитый. Вишиваний рукав. Рудч. Ск. I. 162.
Воєвода, -ди, м. Воевода. Да оддав мене мій батенько да за воєводу, у чужую сторононьку, далеко од роду. Н. п.
Копанина, -ни, ж. Копанье постоянное.
П'ятдесятка, -ки, ж. Ассигнація въ 50 гульденовъ. Желех.
Свисовути, -ну, -неш, гл. Съ силой свиснуть. А він як свисоне! Новомоск. у. (Залюб.).
Скалля II, -ля, с. соб. Скалы, обломки скалъ, камни. Вх. Зн. 63. Вх. Лем. 464.