Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валящий, -а, -е. = валющий 1. Г. Барв. 439.
Ворушити, -шу, -шиш, гл. 1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти. Ном. № 3289. 2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 3837. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого. Кв. І. 88.
Грі́мко нар. Звучно.
Несмачний, -а, -е. Невкусный, безвкусный.
Питатися, -та́юся, -єшся, гл. = питати. Питався чорт баби: що о Бозі люде говорять? Ном. № 198.
Позвірчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и звірчувати, но во множествѣ.
Поколупати, -па́ю, -єш, гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав? Богодух. у.
Поніматися, -маюся, -єшся, сов. в. поня́тися, поймуся, -мешся, гл. Сходиться, сойтись, соединяться, соединиться. Уже твоє біле лічко з моїм понялося. Мет. 12. Моє серце з твоїм понялося. К. Досв. 60. 2) Только сов. в. Вступить въ бракъ. Старого Хмари дочка та з кріпаком понялося. МВ. І. 40. 3)чим. Обращаться, обратиться во что. Незабаром сніжок нанявся водою. Греб. 400.
Укметити, -чу, -тиш, гл. = укмитити. Я й не вкметив, як він увійшов. Ольгоп. у.  
Усезнайко, -ка, м. Всезнайка.