Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брандзя, -зі, ж. = бур'ян. Вх. Лем. 394.
Вилетіти Cм. вилітати.
Гивовий, -а, -е. Ивовый. От і давай мучити Христа гивовими кілками. О. 1861. X. 52.
Єдна́ків, -кова, -ве и одна́ковий, -а, -е. = однаковий. Хоч я піду і за Краків, всюда буду я єднаків. Гол. І. 364. Однаково, нар. 1) = однаково. 2) Однако. На Олимпських положися, вони все злее оддалять.... єднаково ж сам не плошайся, з аркадянами не братайся, — вони латинцям вороги. Котл. Ен. V. 8.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. Грин. III. 273. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? МВ. (О. 1862. III. 38).
Лопа́точка, -ки, ж. Ум. отъ лопата.
Припарувати, -ру́ю, -єш, гл. Спрячь въ пару. На гнідого коня не всяде злодій, то він припарує та й поведе. Н. Вол. у.
Самодержавство, -ва, с. = самодержавність. К. Бай. 141.
Сумеж, суміж, нар. Смежно, рядомъ. Моє поле з його суміж. Н. Вол. у. Я живу з Пилипом суміж. Волч. у.
Утягати, -гаю, -єш, сов. в. утягти, -гну, -неш, гл. 1) Втягивать, втянуть. 2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Грин. II. 232. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк. Новомоск. у.