Безпричальний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка.
Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб.
Мисли́вський, -а, -е. Охотничій.
Момота́ти, -чу, -тиш, гл. Неясно произносить, бормотать.
Пішохід, -хо́ду, м. Тротуаръ. У Харькові пішоходи з дощок, чи з каміню. В городі... якісь пішоходи роблять, щоб в грязі добре, бач, було ходити пішки. Раз я вийшов в город, йду по пішоходу.
Поезійка, -ки, ж. Ум. отъ поезія 2.
Поскубти, -бу́, -бе́ш, гл. Подергать за волосы, за ухо.
Укарамшити, -шу, -ши́ш, гл. Стащить. Де це ти, чоловіче, взяв? — Мовчи, жінко! це я укарамшив у пана, як ходив до кімнат.
Ходонько, -ка, ж. Ум. отъ хід.
Шквирк, -ка, м. Раст. Larix decidua.