Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буняк, -ка, м. = джміль. Желех.
Зава́жни́й, -а́, -е́ Вѣскій, тяжелый, тяжеловѣсный. Левч. 165. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Заволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) сов. в. заволокти́, -лочу, -чиш. Затягивать, затянуть; завлекать, завлечь. Мужик той послі заволік його въ тросник. Рудч. Ск. І. 200. Е, чоловік! чорт заволік! Ном. № 2896. Я було піякам кажу: «Пийте, та його не заволікайте». Г. Барв. 290. 2) сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш. Cм. заволочувати.
Злітеплитися, -плюся, -лишся, гл. Согрѣться (о жидкости). Мабуть у сінях вода вже злітеплилася. Черк. у.
Кружина, -ни и кружиня́, -ні́, ж. Окружность. Чотирі четверті кружині. Черниг. у. Се болото верстов із сім кружині.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181.
Поморщитися, -щуся, -щишся, гл. Поморщиться, сморщиться. Пальці почорніли, поморщились, пошерхли. Левиц. І. 1
Придушити, -ся. Cм. придушувати, -ся.
Проднювати, -днюю, -єш, гл. Провести день.
Шуліченя, -няти, с. Птенецъ коршуна. Сим. 200.