Безецний, -а, -е. 1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать.
Гадай-Зілля, -ля, с. = білозор, Parnassia palustris L.
Засмерді́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Провоняться. Вже ввесь світ засмердівся ним (тютюном).
Клеветатися, -вечуся, -чешся, гл. Болтать, много говорить; спорить. Та з нуди — що робити? Давай людей морочить, щоб опісля того цілу неділю об тім тілько й клеветаться.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. Ув. лобище.
Нам'яшку́рити, -рю, -риш, гл. Намять, надрать. Нам'яшкурити чуба. Мене перестріла да за ухо, да так добре нам'яшкурила.
Понишпорити, -рю, -риш, гл. Пошарить, поискать. По всіх закутках понишпорила, — ніде нічого не знайшла.
Пополошити, -шу́, -шиш, гл. = пополохати.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець.
Цямра, -ри, ж. Срубъ у колодца. Ум. цямрочка.