Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вислуженька, -ки, ж. Ум. отъ вислуга.
Косогір, го́ру, м. Косогоръ. Горілка так і потекла з комір по косогору. ЗОЮР. I. 255.
Непритика, -ки, об. Безпріютный, бродяга. Встрѣчено только у Кулиша, гдѣ говорится о юродивомъ. По світу швендяє ся непритика, — ні хати в бідолахи, ні двора. К. ПС. 113.
Перепал, -лу, м. 1) Пережженый кирпичъ. 2) ? Ізойди собі, (хворобо), од раба божого на чорнії луга, на перепали, де буйний вітер свистав. (Заклинаніе). КС. 1883. VII. 587.
Праушник, -ка, м. Буравчикъ для просверливанія того отверстія въ курительной трубкѣ, въ которое вкладывается чубукъ. Вас. 149.
Розігнати, -ся. Cм. розганяти, -ся.
Роскрамарюватися, -рю́юся, -єшся, гл. Расторговаться.
Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Н. п. Святий спокою, добре з тобою. Ном.
Сюрчати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали. Мир. ХРВ. 39. 2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить. Мир. Пов. I. 134.
Шульга, -ги, ж. 1) Лѣвая рука и нога. Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед. Котл. Ен. 2) Лѣвша. Мирг. у. 3) Раст. Uiskum album L. ЗЮЗО. І. 141.