Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відучатися, -чаюся, -чуюся, -єшся, сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Кам'янщанин, -на, м. Житель города, замка. Пустили в гармати як грім по небі... Щоб ся паркани поздрігали, щоб ся міщане полякали, а всі міщане-кам'янщане. Колядка. Cм. кам'яничин.
Кождіський, -а, -е. Кожнісенький.
Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Ніт нар. = Ні 1. Галиц. Там люде добрі, де мене ніт. Гол. III. 84.
Скрипливий, -а, -е. Скрипучій. Скрипливії ворітечка, трудно їх заперти. Чуб. V. 216.
Стеменний, -а, -е. Совершенно похожій. точь-въ-точь. І очі чогось заплющує, і з місця зривається, — от стеменний кіт. МВ. (О. 1862. III. 39).
Утелющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. утелющитися, -щуся, -щишся, гл. Влѣзать, влѣзть, забираться, забраться.
Шелом, -ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Шевч. 645. Ум. шеломо́к.