обсікати
Обсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обсікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Обсѣкать, обсѣчь. 2) = обполювати, обполоти. Обсікают бульбу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 27.
Том 3, ст. 27.