Бовкунчик, -ка, м.
1) Ум. отъ бовкун.
2) Привѣска у серьги.
Габелок, -лка, м. 1) Кожа молодой скотины. 2) Кожа съ шеи лошади или быка.
Гирчати, -чу, -чиш, гл. = гарчати.
Горопа́ха, -хи, ж. и м. Горемыка, бѣдняга. Горопаху Кирила Тура зв'язали вірьовками да й повели до стовпа.
Гравила́т, -ту, м. Раст. Geum urbanum L.
Отруювати, -ру́юю, -єш, сов. в. отруї́ти, -рую, -їш, гл. Отравлять, отравить. Нащо медом напоїла, козаченька отруїла.
Плід, пло́ду, м. Плодъ; потомство. Чий корінь, того й плід. Ні роду, ні плоду не мав старий. Гей, гей, не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина!... Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький? Хиба скажеш: з Рима родом, або з пугача дід мій плодом. А дід поросятко продав у чуже село. Каже: на плід.
Рисування, -ня, с. Рисованіе, черченіе.
Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.
Спід 2 предл. Изъ-подъ. Спід ринви та на дощ.