Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безконешний, -а, -е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. безконешна писанка = безконечник 2. Сим. 233.
Благодать, -ті, ж. 1) Благодать. Усюди Ножа благодать і в серці, і в хаті. Шевч. 2) божа благодать. Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. І. 124.
Відвал, -лу, м. Отчаливаніе. Мнж. 180.
Гарбузище, -ща, м. Ув. отъ гарбуз.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.
Люля́та Въ колыбельн. припѣвѣ. Люлі, люлі, люлята. Мил. 40.
Подій, -до́ю, м. Удой, молоко. Дай нам свого подію (подою?). Вона (ведмедиця) їм удоїла. Він узяв те молоко і поїхав. Грин. І. 158.
Попектися, -печу́ся , -че́шся, гл. 1) Испечься (о многомъ). Гарно паляниці попеклися. Славяносерб. у. 2) Обжечься. Він, кажуть, на якомусь заводі робив і там дуже попікся, ото й шрамуватий того такий. Пирятин. у.
Спориня, -ні, ж. Прибыльность, умноженіе. Угор.
Хотя нар. 1) Угодно. Не так, як хотя, — так, як мога. Ном. № 4535. Нехай воно буде собі як хотя. К. ЧР. 400. Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати. МВ. ІІ. 118. Всі троє коней ходять де хотя. О. 1861. VI. 166.