Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доборо́тися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить бороться, — борьбу. Доборолась Україна до самого краю. Шевч. ІІ. 69.
Жури́ця, -ці, ж. = жура, журба. Вх. Зн. 17.
Князьство, -ва, с. = князівство.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. Харьк. у. 2) Промежность, perinaeum. Пятигор. окр.
Плямити, -млю, -миш, гл. Пятнать, пятнить.
Поспитати, -та́ю, -єш, гл. 1) Спросить. Та забула поспитати, чого їздив коло хати. Чуб. V. 1153. 2) = покуштувати. А ви поспитайте борщу: по моєму наче дуже кислий. Черниг. у. 3) Испытать, испробовать. Поспитавши горя, чи не пошанується. О. 1861. X. 36.
Ситний, -а, -е. !) = ситий 1. Ті діти були такі голодні і на тую хвилю, як І. Христос прирік, стали дуже ситними. Гн. І. 92. 2) Питательный, сытный. Ситна паша. Ой пийте, ляхи, води калюжі, води-калюжі болотянії, а що пивали на тій Вкраїні меди та вина ситнії. АД. II. 40. 3) = ситий 3. Земля ситна. 4) = ситий 5. Пита ситний худого: а куди ти йдеш. Рудч. Ск. II. 16. 5) Богатый, хлѣбородный. Туда (в Сербів) ситні краї, не так як у нас. Федьк.
Сірман, -на, м. Сѣрый волкъ.
Страмина, -ни, ж. Передвижная лѣстница = драбина. Чуб. II. 230. VII. 551.
Терміть, -ті, ж. = терміття. Вас. 200. Шух. І. 147.