Відьма, -ми, ж. 1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. Ув. відьмище, відюга, відюха. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Проклята відюха причарувала.
Дрібняки́, -ків, м. мн. Мелкія деньги.
Жебра́чка, -ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка!
Замина́ха, -хи, ж. = лемішка.
Зімі́вля, -лі, ж. 1) Зимовка; содержаніе животныхъ зимою. І знову пасіку на зімівлю в погріб. Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю». 2) Кормъ на зиму для скота. Зімівлі мало.
Зостановити, -влю́, -виш, гл. = зоставити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили.
Молотобі́єць, -бійця, м. Помощникъ кузнеца, бьющій молотомъ.
Потрухнути, -ну, -неш, гл. Сгнить (о деревѣ). Потрухли чумацькі вози і занози.
Профіт, -ту, м. Польза. Не мав злий дух профіту з людей.
Черготіти, -гочу, -тиш, гл. = чергинькати. Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже. У млині камінь часто черготить.