Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязчати, -чу, -чиш, гл. Бряцать, звенѣть. Чуб. ІІІ. 35, 112. Козак, мамцю, гуляє, брязчать в його гроші. Н. п. Коли б у шинкарки, то б брязчали чарки. Чуб. V. 831. Сам до мене босий чеше, щоб підківки не брязчали. Мет. 27.
Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо. Грин. III. 195.
Кугик, -ка, м. = сова, Athene noctua. Вх. Лем. 429.
Наби́ти, -ся. Cм. набивати, -ся.
Налюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Налюбиться. Коли тя ся налюбити, молодий Василю. Гол. IV. 491.
Обрізанець, -нця, м. Серебряный рубль, обрѣзанный съ цѣлью украсть серебра. Карбованці — не жидівські обрізанці, а повні. Сим. 84.
Пошморгом нар. Соскользнувъ, сорвавшись. Пішла сокира пошморгом по дереві та мене по руці. Камен. у.
Роспросторити, -ся. Cм. роспросторювати, -ся.
Сюд нар. = сюда. Я сюд-туд, — нема коня. Н. Вол. у. Не сюд, не туд, не сяк, не так. Чуб. V. 1146.
Токарівна, -ни, ж. Дочь токаря.