Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заздро́стити, -щу, -стиш, гл.на. Завидовать. Заздростить, на воли його. Нволынск. у.
За́злість, -лости, ж. Вражда, ненависть. за́злість на ко́го ма́ти. Враждовать съ кѣмъ, ненавидѣть кого. Желех.
Зведеню́к, -ка м., зведеня́, -ня́ти,, с. Одинъ изъ сводныхъ дѣтей. Та й діти між собою часто б'ються — надто бабина дочка: звичайно, як зведенята. Рудч. Ск. II. 54.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. Ном. № 10827. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Мир. ХРВ. 308. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. ХС. III. 56. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати. Волч. у. (Лободовск.).
Канарка, -ки, ж. Канарейка. Ум. канарочка. А в нашої канарочки сіра свита й піджачок. Грин. III. 667.
Лі́течко, -ка, с. Ум. отъ літо.
Попромінювати, -нюю, -єш, гл. Промѣнять (во множествѣ).
Приріст, -росту, м. Наростъ. Зміев. у.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати. Желех.  
Ценцерія, -рії, ж. = центурія. Вх. Уг. 273.