Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блейвас, -су, м. Свинцовыя бѣлила, бѣлила. Бо щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. ІІІ. 49.
Грошоло́в, -ва, м. Гоняющійся за прибылью, за деньгами. Панські економи, людські п'явки безсердечні, дрібні грошолови. К. Досв. 213.
Звиш нар. Выше; свыше.
Зрубити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. Н. Вол. у.
Качалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Бить скалкой. Як ухопе качалку та й давай його качалкувати. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Познаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись (во множествѣ). Усе познаходилося, що в їх покрадено. Черниг. у.
Прилогом нар. Склонившись, наклонившись. Прилогом напився води. Вх. Зн. 55.
Розрабувати, -бую, -єш, гл. Разграбить.
Томлений, -а, -е. Утомленный. Там томлені знаходять опочивок. К. Іов. 8.
Утрата, -ти, ж. 1) Потеря; утрата. Вона мені про мою втрату нагадала. Г. Барв. 229. 2) Убытокъ. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячі хисткі перепони, несучи за собою людім шкоди та втрати. Мир. Пов. II. 41. 3) Расходы, издержки. Більша втрата, як дохід. Ном. Настуню-дитинонько! Викупи собі колісцяточка не за велику втрату, — за горілочки кварту. Грин. III. 528. Ум. утра́тка. Велика втратка на дорогу. Харьк. г.