Вимальовувати, -вую, -єш, сов. в. вималювати, -люю, -єш, гл. Рисовать, нарисовать, написать красками; раскрасить. Коли б мені тії малярі, вималювала б милого собі. Трумло збудувати, ще й вималювати.
2) Вырисовывать, вырисовать, выписывать, выписать красками.
3) Разукрашивать, разукрасить. Я вишию, вималюю милому рукавця.
Жни́ця, -ці, ж. = жнія. Ум. жни́чка.
Золотий 2, -то́го, м. = злот. Купи мені, моя мати, за копійку голку, за чотирі золотії червоного шовку. 304.
Мідя́р, -ра, м. Мѣдникъ.
На́сит, -ту, м. Насыщеніе. Вкинутись... у ту ідольску роскіш, що нема їй ні міри, ні впину, ні наситу.
Омиляти, -ля́ю, -єш, сов. омили́ти, -лю́, -лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила.
Повиставляти, -ля́ю, -єш, гл. Выставить (во множествѣ). Глибоке провалля... повиставляло напроти сонця свої жовті глинясті боки.
Роговня, -ні, ж. Въ волынкѣ: рожекъ козы, прикрѣпленный къ концу трубки.
Сівер, -ру, м. Холодъ.
Спредвіку, спредковіку, спредкувіку, нар. Искони. Вербич по-всяк-раз холодний бува, так бо воно спредвіку ведеться. Спредковіку були там башти.
