Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аба́зь! Cм. союзъ А, 6. Шейк.
Викручувати, -чую, -єш, сов. в. викрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкручивать, выкрутить, выжимать, выжать. Сорочка мокрісінька, — хоть викрути. Лебед. у. 2) Вырывать, вырвать. А молода бондарочка тих жартів не знала, — праву ручку викрутила, та й по личку втяла. Гол. 3) — ногу. Свихнуть, вывихнуть.
Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
Кукукати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кукукнути, -кну, -неш, гл. О кукушкѣ: куковать, одинъ разъ крикнуть. Вх. Зн. 34.
Перемучити, -чу, -чиш, гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька. Ном. № 3757.
Подихати 2, -ха́ю, -єш, сов. в. подихнути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣвать, повѣять. Тільки одна труба, та й та димовая, а з тиєї труби димно подихає. Чуб. V. 342. Наш вік — мов вітерець, що стиха подихає. К. Псал. 319.
Приховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. прихова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Запрятываться, запрятаться. Вона плакала гірко, де небудь приховавшися. МВ. ІII. 111.
Суховітриця, -ці, ж. Сухая вѣтреная погода.
Тихшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тише, утихать. Якось тихшала все, ніби сумирялась. МВ. ІІ. 51.