Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барлій, -лія, м. Раст. = барлян = біждерев. Вх. Пч. I. 8.
Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.
Змійка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья. Вх. Зн. 23.
Лаючий, -а, -е. Любящій ругаться. Лаюча баба. Ном. № 13620. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча. Г. Барв. 328.
Мі́сячник и мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Набоже́нство, -ва, с. Богослуженіе. Любо було в церкві постояти, набоженства послухати. Св. Л. 7. набоже́нство відправляти. Служить обѣдню.
Свинарювати, -рюю, -єш, гл. Быть свинопасомъ. Тобі, дружко, не дружкувати, тобі, дружко, свинарювати, з довгою ломакою, з чорною собакою. Свад. п.
Чустрити, -рю, -риш, гл. 1) Бить, сѣчь. Добре чустрить нас дяк і в нашій школі. Левиц. І. 242. 2) О дождѣ: лить. Пішов чустрити дощ як з відра. О. 1861. IX. 179.