Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Гуконула гаківниця.
Загости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити.
Кормний, -а, -е. Откормленный. Ситі пришли придали: з'їли вола кормного і кормну корову.
Лестни́й, -а́, -е́ Льстивый, обманчивый.
Му́дрішки, -шок, ж. мн. Выдумки; искусно, мудрено, замысловато сдѣланныя вещи. Прегарна природа гуцульских гір піддержує його (гуцулову) фантазію і робить його способнішим до усьи́ких му́дрішок.
Накорми́ти, -млю́, -миш, гл. = нагодувати. Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-соли дай.
Нищун, -на́, м. Нищій; попрошайка. Як пробували вік свій нищунами, так з голоду та з нужди й помрете.
Поженити, -ню́, -ниш, гл. Поженить. Старий поженив усіх синів. От царівні він так уподобався, що й поженили їх.
Покудкудакати, -каю, -єш, гл. Покудахтать (о курицѣ).
П'ястися, пнуся, пнешся, гл. 1) Лѣзть, взбираться, карабкаться. П'явсь, п'явсь на ту гору, — не зопнеться. Пнеться, як жаба до гусяти. П'явся до гетьманування на Вкраїні. 2) Силиться, напрягать силы. Вона взяла і сповила його. От він п'явсь — п'явсь, п'явсь — п'явсь, — не порвав. Ми чотирі годи п'ялися, платячи аренду, і скотину позбували, — так несила наша держати землю.