Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бистрінь, -ні, ж. = бистрина. Як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той. Єв. Л. VI. 48.
Зверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Насыпать верхъ. Насипав мірку жита та ще й звершив. 2) Миновать верховье. Звершити балку. Александров. у.
Мовча́к, -ка, м. Молчаливый, безотвѣтный человѣкъ. Н. Вол. у.
Невгарен, невгарний, -а, -е. Не способный. Невгарен росказати, як вірно та щиро тебе люблю. О. 1861. VIII. 20. Невгарен і люльки запалить. Прилуц. у.
Перевалити, -ся. Cм. перевалювати, -ся.
Підпокутній, -я, -є. Находящійся подъ по́кутям. Мнж. 151.
Райський, -а, -е. Райскій. А в райські двері сам Господь ходить. Чуб. III. 293.
Саднути, -дну, -неш, гл. Ударить, дать тумака. Лубен. у.
Стидатися, -даюся, -єшся, гл. Стыдиться. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. Сього вам стидатись нічого. Котл. МЧ. 430.
Шкварити, -рю, -риш, гл. 1) Сильно нагрѣвать, жечь. 2) Жарить, поджаривать (въ салѣ, маслѣ). Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику. Котл. Ен. III. 46. 3) Дѣлать что либо съ силой, напряженіемъ (бить, бѣжать и пр.). Хлопці так і розіп'яли Потоцького та й давай шкварить. Рудч. Ск. II. 206.