Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витерликати, -каю, -єш, гл. Заработать игрой на музыкальномъ инструментѣ. Музика що витерликав, то й проликав. Чуб. І. 268.
Драко́н, -на, м. Драконъ. А ті були фараони, кесарі — то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, — дракони. Шевч. ІІ. 169. Дракон огнекрилатий. К. МБ. II. 137.
Ду́рбас, -са, м. Дуракъ. Черк. у. Дурбас! мабуть очі в його випали із лоба. Мкр. Н. 21.
Живі́сінький, -а, -е. Совершенно живой.
Каганцевий, -а, -е. Плошечный.
Микну́ти, -ну, -ниш, гл. Умчать, помчать. Москалі микнули його аж до Київа.
Наузкрай нар. На краю, на концѣ. Наузкрай ниви курився димок.
Обрубуватися, -буюся, -єшся, сов. в. обрубатися, -баюся, -єшся, гл. Дѣлать, сдѣлать бревенчатую ограду. (Гайдамаки) кругом обрубались лісом. ЗОЮР. І. 297.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала. Чуб. V. 753.
Холоднечка, -ки, ж. Холодъ. А нащо мені лягати? — каже чорт, — я хати змалку не знаю. — А в холоднечку ж як? — У холоднечку? Мені однаково, що зіма, що літо. Г. Барв. 192.