Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бойло, -ла, с. Битье. Матчино бойло не болить. Грин. І. 238.
Виспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Испѣться, потерять голосъ.
Гакс меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свиней. Вх. Лем. 447.
Допада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Очень желать, пожелать. Безличн. Коли допадає вам, — загубіть мою душу. МВ. (О. 1862. I. 104). 3) Допа́сти коня́. Вскочить на лошадь.  
Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы. Вх. Зн. 25.
Кобзина, -ни, ж. = кобза. Узяв кобзину в руки та й зачав співати. Федьк. І. 4. Ой далеко чути козака Ворла, що іде з кобзиною. Гол. І. 272.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Лантушище, -ща, м. Ув. отъ лантух.
Натирати, -ра́ю, -єш, сов. в. нате́рти, -тру́, -треш, гл. 1) Натирать, натереть. Знайшла ріпу, натерла на тертушку. Мир. Пов. II. 52. 2) Напирать, напереть. Козаки на піхоту міцно натирали. Гол. І. 34. 3) Настаивать, докучать. Не натирай, бо бачиш, що ніколи. Брацл. у.
Неплідний, -а, -е. Неплодный, безплодный. Елизавета була неплідна. Єв. Л. І. 7. Перва його жінка була неплідна, а се вже з другою дав йому Господь на старість утіху. Г. Барв. 163.