Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник.
Гамати, -маю, -єш, гл. Дѣтское: ѣсть.
Казання, -ня, с.
1) Говореніе.
2) = казань.
Компанія, -нії, ж.
1) Общество, компанія. Злі компанії і доброго чоловіка зопсують.
2) Отрядъ войска. Чому сь мене, моя мамо, з ранку не збудила, коли тота компанія з міста виходила.
Нечулий, -а, -е. Безчувственный, нечувствительный.
Особше нар. Въ особенности.
Пил, -лу, м. Пыль. Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. Ум. пилок, пилочок. Як ось стук! Пилок піднявся, кінськії два вози їдуть в дворик.
Пштирок, -рка, м. Щелчекъ по носу.
Розмаїтий, розмаїтний, -а, -е. Разнообразный. Вуін пише листи розмаїті. Було в барилах ренське розмаїте. У справника все розмаїтний народ: у того шапка черкеська, а в того сива, той у окупані, а той у свиті.
Свещенька, -ки, ж. Ум. отъ свість.