Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. відлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється, Г. Барв. 438.
За́годя нар. = загоді.
Зани́шпоритися, -рюся, -ришся, гл. Закопаться, углубиться во что.
Защи́та, -ти, ж. Защита. Дізнала Божої защити. К. Псал. 113.
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Набе́хтатися, -таюся, -єшся, гл. Нажраться.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Розжвакати, розжвя́кати, -каю, -єш, гл. 1) Разжевать. Таке жилаве тісто, що й не розжвякаєш. 2) Обдумать. Чуб. І. 250. Перше розжвакай, що маєш робити, або казати. Ном. № 3484.
Хлинути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. І хлинули сльози; дрібні, дрібні полилися. Шевч. 172.
Хмизний, -а, -е. Изъ хмизу.