Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брилець, -льця, брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Догнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Догнивать, догнить. Над ним і хрест зогнувшися стоїть, догниває. Млр. л. сб. 96.
Зві́рити, -ся. Cм. звіряти, -ся.
Наджа́ти Cм. наджинати.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.
Подзюбатися, -баюся, -єшся, гл. Поклевать нѣкоторое время. Подзюбався горобець вишень та й полетів. Переносно о людяхъ: пощипать (ягодъ). Підіть у садок, порічків подзюбайтеся. Зміев. у.
Покуняти, -ня́ю, -єш, гл. Подремать.
Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.
Склеплятися, -пляюся, -єшся, гл. = склепатися. Уста і очі склепляються (в мертвого). Мил. 165.
Фота, -ти, ж. = обгорта 1. Гол. Од. 61, 71. Kolb. І. 37.