Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
Вахлай, -лая, м. Вахлакъ. І так собі ніби нікчемний народ, вахлаї такі.... ходять було схилившись. ЗОЮР. І. 293.
Вицитати, -таю, -єш, гл. Выиграть въ четъ и нечетъ. На тім стільчику можний панонько, трома яблучки підкидаючи, двома орішки та цитаючи, вицитав коня з-під короля. Гол.
Гавза, -зи, об. Гнусливый человѣкъ, гнусливая женщина. Полт.
Маню́ній, маню́нький, манюсе(і)нький, манюсю́ненький и манюсю́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий. Очень маленькій, крошечный.
Невдача, -чі, ж. Неудача.
Обвістити Cм. обвіщати.
Порозстановляти, -ляю, -єш, гл. = порозставляти.
Прогонити, -ню, -ниш, сов. в. прогнати, -жену, -не́ш, гл. Прогонять, прогнать. Ох, жінко, каже чоловік, проженем ми цього барана. Рудч. Ск. І. 41. На божеє слово вони б насміялись, дурним би назвали, од себе б прогнали. Шевч. 9.
Форкання, -ня, с. Фырканіе. Желех.