Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Венберь, -рю, м. = имберь. Несу перчику, венберю на сюю любу вечерю. Грин. ІІІ. 539.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Достяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достигти́, -гну́, -неш, гл. = досягати 1—3. АД. І. 258. КС. 1883. II. 391. Грин. II. 113. 1) Коло броду беру воду, не достягну до дна. Чуб. V. 224. 2) Нехай найменший брат добре дбає, хоч навколішки вставав і військову суремку в головах достягає. Макс. (1849), 18.
Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Мудра́к, -ка́, м. Смышленный, разумный человѣкъ; мудрствующій. Е, та він у мене мудрак на всячину.
Оратися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Пахаться. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою. Шевч.
Підпінок, -нку, м. Простая водка. Розм'як Зевес, як після пару, і висмоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37.
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Ущербити, -блю, -биш, гл. Надщербить.
Чикір, -кору, м. = сикір. Вх. Пч. II. 13.