Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виратовувати, -вую, -єш, сов. в. виратувати, -тую, -єш, гл. = вирятовувати, вирятувати. Коли б у цьому лісі хоч одна душа найшлась така, щоб мене виратувала. Рудч. Ск. II. 19.
Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче. Хата. 17.
Гичка, -ки, ж. 1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка. Гн. II. 101. 2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма. Харьк. 3) Качань кукурузы безъ зеренъ. Угор. 4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи. 5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Змажка, -ки, ж. Ум. отъ змага.
Малюва́тися, -лююся, -єшся, гл. 1) Изображаться. На килимі дуже ясно малювався здоровий лев з густою гривою. Левиц. І. 2) Румяниться. Червоніла як калина, хоть не малювалась. Мкр. Н. 4.
Полушка, -ки, ж. Полушка, 1/4 копейки. Грин. III. 546. Баба рака купила, три полушки дала; баба рака зварила, добра юшка була. Н. п.
Промежка, -ки, ж. Промежутокъ, промежуточное разстояніе. Промежка між кроквами дуже широка, — се недобре, як крокви рідко стоять. Волч. у.
Хабальний, -а, -е. Кокетливый; любодѣйный. Желех.
Червотокий, -а, -е. Червоточный. Червотока горошина. Дещо.