Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бовдур, -ра, м. 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Грин. I. 60. Темним стовбом дим пішов з його бовдура. 2) Густой клубъ дыма, густая туча. Фр. Пр. 63. 3) Шесть, жердь у рыболововъ. 4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Фр. Пр. 63. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Вигівщина, -ни, ж. Время гетманства Ивана Выговскаго (1657 — 1659). Мушу видати книжку про порядки, які завелись на Вкраїні за гетьмана Виговського: ту книжку оглашу Вигівщиною. К. Хм. 5.
Гитала, -ли, ж. Родъ гречневыхъ крупъ. Вх. Зн. 10.
Доде́ржати, -ся. Cм. Додержувати, -ся.
Започа́ти Cм. започинати.
Погусти, -ду́, -де́ш, гл. Погудѣть.
Припрошати, -ша́ю, -єш, гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.
П'януватий, -а, -е. Немного пьяный, выпивши. Черк. у.
Сич, -ча, м. Птица: сычь. Сичі кукувакають на хаті. Грин. І. 255. Тю, з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Дивиться, як сич на сову. посл. ум. сичик.
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623., Ум. цибатенький.