Обвалювати, -люю, -єш, сов. в. обвалити, -лю, -лиш и обваля́ти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Обваливать, обвалить, отвалить.
2) Валять, свалять (сукно).
Попоміряти, -ряю, -єш, гл.
1) Помѣрять много.
2) Много, долго идти какою либо дорогою. Далекий шлях, панибрати... Попоміряв і я колись, щоб його ив мірять!
Похідний, -а, -е. 1) Быстрый въ ходьбѣ? Приступіт до мене своїми ніжками похідненькими. 2) О мельницѣ: передвижной, пловучій. Похідні млини. 3) О погребѣ: не вертикально выкопанный, а въ видѣ подвала; подвалъ. У нас погріб похідний. Ум. похідненький.
Сак, -ка, м. Рыболовный снарядъ: сакъ. Части его: конусообразный мѣшокъ изъ сѣти — саківно, острый конецъ его — ґоґовник, выше послѣдняго-ошийок, самая широкая часть — черево, само отвертіе — горло; при отверстіи мѣшокъ надѣтъ на деревянную дугу — дугу, концы душ удерживаетъ на извѣстномъ разстояніи веревка — попруга, на которую надѣта остальная часть края сѣти; отъ средины по́пруги и до ґоґо́вника черезъ дугу идетъ другая дуга — облук, который держитъ сѣть растянутой: деревянная палка, къ которой привязанъ сак, наз. держак. сак до гоні́ння — сакъ, въ который вгоняютъ рыбу, вспугивая ее.
Самогужки нар. = самотужки. Вези мене швидче додому, тільки самогужки вези мене. Не просто-ли это опечатка вмѣсто: самотужки?
Сікатися, -каюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] сікнутися, -кнуся, -нешся, гл. Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. Сікався, сікався, щоб просунутись. Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип.
Торопало, -ла, об.
1) = торо́па.
2) Болтунъ, говорунъ.
Трачиння, -ня, с. Опилки.
Уволю нар. Вволю, вдоволь, достаточно. Дав їм хліба вволю. Дай, Боже, щастя, долю, хліба вволю.
Чередниченько, -ка, м. Ум. отъ чередник.