Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дурносмі́х, -ха, м. Смѣющійся безъ повода. Конст. у.
Лю́нтра, -ри, ж. Узкая длинная лодка. Мнж. 185.
Накува́ти Cм. наковувати.
Перетворити, -рю́, -риш, гл. 1) Пересоздать. 2) Передѣлать.
Пиндитися, -джуся, -дишся, гл. = пиндючитися. Нехай не пиндяться, що і вони двоногі. К. Дз. 138.
Повідживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (во множествѣ).
Просміх, -ху, м. Улыбка. Павлогр. у.
Родовитість, -тости, ж. 1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе.
Роскладувати, -дую, -єш, гл. = роскладати.
Шептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Шевч. 107. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Шевч. 31. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому. Ном. № 2584. 2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть. Ном. № 234. 3) Наговаривать, наушничать.