Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верблюжий, -а, -е. Верблюжій. Іоан був одягнений у верблюжий волос. Єв. Мт. I. 6.
Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Кимачисько, -ка и кимачи́ще, -ща, с. ув. отъ кимак.
Обачитися, -чуся, -чишся, гл. Выздоровѣть. Вх. Лем. 440.
Обруб, -ба, м. 1) Отдѣльный кусокъ земли, участокъ. Моя земля в однім обрубі. 2) Въ водяной мельницѣ: небольшая возвышенность на поду, на которой лежать жернова. Черниг. у.
Отруїти, ся = Cм. отруювати, -ся.
Плешень, -шня, м. Ломъ для ломки льда. Cм. плішня.
Поглядатися, -даюся, -єшся, гл. = поглядати. Та на свого цюру поглядається. АД. І. 145. На чорнявую все поглядайтеся. АД. І. 82.
Стухати, -ха́ю, -єш, сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл. 1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають. Мет. 219. 2) Спадать, спасть (объ опухоли). 3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне. Ном. № 5677.
Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся. Котл. Ен.