Афиня́нка, -ки, ж. Супъ изъ черники.
Виднісінько нар. Совершенно видно, вездѣ видно. Посадіте, рибалоньки, червону калину, ой щоб було виднісінько на всю Україну.
Визеленити, -ню, -ниш, гл. Испачкать о траву. Визеленив сорочку.
Дотина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Дорѣзывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені що-ранку дотинати: «вставай, невістко, бодай ти здорова не встала. Він почав дотинати моєму чоловікові, що мене треба в острог за те, що я колись дотинала його жінці чамайданом. Словом дотина.
Зази́рити, -рю, -риш, гл. Увидѣть, завидѣть. Все наше, що кругом зазирить око. І знов далі пійшов, поки свого рідного краю зазирне.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
Позскакувати, -куємо, -єте, гл. То-же, что и зскочити, но о многихъ. Позскакували як опечені.
Приворожувати, -жую, -єш, сов. в. приворожити, -жу, -жиш, гл. Приколдовывать, приколдовать
Сердючка, -ки, ж. Сердитая, раздражительная.
Скрипник, -ка, м.
1) = скрипаль.
2) Насѣк. Lamia.