Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Ластів'ячий, -а, -е. Ласточкинь.
Негарно нар. Нехорошо; некрасиво.
Ошмалити, -лю, -лиш, гл. = обшмалити. Котл. Ен. III. 56.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл. 1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш. Харьк. 2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили. Харьк. у.
Попитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Оце попитають його люде, що як він живе. Г. Барв. 524.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.