Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виводити 1, -джу, -диш, гл. Выводить. Виводила по всіх київських горах. Левиц. І. 346.
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
Відтручати, -ча́ю, -єш, сов. в. відтрутити, -тручу, -тиш, гл. Отталкивать, оттолкнуть, оттѣснять, оттѣснить, удалить. Старшина відтручає мене від батьківського грунту.
Дзмі́їв, -ва, -ве = Зміїв.
Заплу́тати, -ся. Cм. заплутувати, -ся.
Копит, -та, м. 1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. К. Іов. 89. 2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. МУЕ. III. 116.
Переконуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. перекона́тися, -на́юся, -єшся, гл.чого. Убѣждаться, убѣдиться. Св. Л. 92.
Порошок, -шку, м. Ум. отъ порох.
Сповняти, -няю, -єш, сов. в. сповнити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить. Застилайте столи, сповняйте кубочки. Мет. 131. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье. Угор.