Вихрякати, -каю, -єш, однов. в. вихрякнути, -ну, -неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть.
За́здріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. Заздріла що у дворі багато людей. 2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди.
Кохля, -лі, ж. У рыболововъ: шесть, прикрѣпленный къ веревкѣ, которая другимъ концемъ привязана къ сѣти: во время зимней рыбной ловли этотъ шесть опускается въ прорубь и проталкивается подо льдомъ до слѣдующей проруби и т. д., отчего сѣть растягивается подо льдомъ въ водѣ. А сам кохлю попереду гониш.
Перворідний, -а, -е. Первородный.
Підроблюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підроби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться. Де ж ваш первенець? спитав він, підроблюючись... під церковну мову.
Поосміювати, -юю, -єш, гл. = пообсміювати.
Розвилки, -лок, ж. Расходящіяся дороги.
Цизром нар. Струей. Цизром тече кров.
Цявкання, -ня, с. = дзявкання.
Чухра, -ри, ж. Вѣтви, срубленныя съ дерева. Там чухра з хворосту лежала.