Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висихання, -ня, с. Высыханіе. К. Псал. 69.
Довіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. дові́рити, -рю, -риш, гл. 1) Довѣрять, довѣрить. К. Псал. 178. І батькові не довіряв. Котл. Ен. 2) Испытывать, испытать. Я довірив попа, який він. Н. Вол. у.
Довоюва́тися, -вою́юся, -єшся, гл. Довоеваться. Вони воювали, та й довоювались, що ляхам та недоляшкам в неволю достались. К. Досв. 11.
Кебетний, -а, -е. = кебетливий. Кебетний чоловік. Кіев. г.
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
Піддружжя, -жя, м. = піддружий. Дружко і піддружжє увійдуть у хату. Мет. 188.
Помочувати, -чую, -єш, гл. Смачивать. Шух. І. 253.
Поопоганювати, -нюю, -єш, гл. = пообпоганювати.
Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему. Желех.
Халус, -са, м. Лакомка, (Галиц.). Желех.