Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виголос, -су, м. Произношеніе; выраженіе. Желех.
Гоже нар. 1) Красиво, хорошо. Матінко, повная роже, дивитись на тебе гоже. Мет. 201. Як Бог поможе, то все буде гоже. Ном. ст. 281, № 11. Кланяйся, Ганнусю, гоже. Н. п. 2) Прилично, слѣдуетъ. Не гоже так робити. Прибралась так, як гоже для празника. О. 1862. IV. 77.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна. Волч. у.
Кузька, -ки, ж. 1) Насѣкомое вообще. 2) Хлѣбный жукъ, Anisoplia austriaca. Мале, та й те укмітило, що у просі кузька є. Звенигор. у.
Мі́сячко, -ка, м. Ум. отъ місяць.
Понавішувати, -шую, -єш, гл. Навѣсить, развѣсить (во множествѣ).
Сковувати, -вую, -єш, сов. в. скувати, скую, -єш, гл. Сковывать, сковать. Рудч. Ск. II. 41. Доброго леміша мені скував. Тоді його скували з злодіями та й повели. Рудч. Ск. II. 161. Не скуй душі живої і слова живого. Шевч. ІІ. 56.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Хитрик, -ка, м. Хитрецъ. Пу й хитрик з тебе! Харьк.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори. Ном. № 2834.