Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Ном. № 1081. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. Мет. 276. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Мет. 91. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. Ном. № 11396. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. Мир. Пов. II. 111. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Глитання, -ня, с. Глотаніе.
Доко́чувати, -чую, -єш, сов. в. докоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Докатывать, докатить, прикатывать, прикатить.
Лясавці́, -ців, м. мн. = ласочка 2. Чуб. III. 103.
Наме́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажиться, пожить въ какомъ-либо мѣстѣ.
Пісня, -ні, ж. Пѣснь, пѣсня. Наша дума, наша, пісня не вмре, не загине. Шевч. 46. Ум. пісенька, піснечка. Мет. 151.
Повислухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (о многихъ, многое).  
Працьовитість, -тости, ж. Трудолюбіе.
Споминок, -вку, м. = спомин. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Услуга, -ги, ж. Услуженіе, прислуживаніе. Взяли мене на вслугу до молодої палії. МР. II. 33.