Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Лайтук, -ка, м. Молодой козленокъ.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у.
Нать, -ти, ж. Усикъ, прицѣпка на растеніи.
Охрянути, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув.
П'яництво, -ва, с. Пьянство.
Родовитість, -тости, ж.
1) Знатное происхожденіе, родовитость.
2) Наслѣдственность.
3) Плодородіе.
Роскидувати, -дую, -єш, гл. = роскидати.
Скроплювати, -люю, -єш, скропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. скропити, -плю, -пиш, гл. Окроплять, окропить. Скропляй нас, матінонько, свяченою водою. І скроплював безплодную пустиню. Не скропиш того свяченою водою.
Шкарадний, -а, -е. Гадкій.