Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Збри́знути, -ну, -неш, гл. Брызнуть, побрызгать. Дощик збризнув тільки раз. О. 1862. VI. 45.
Обляги, -гів, м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги. Г. Барв. 233.
Окіст, окосту, м. Лопатка (у людей и животныхъ). Конст. у. Окорокъ. Харьк. г. Свинячі окости. Мир. ХРВ. 68.
Понацілювати, -люю, -єш, гл. Навести на цѣль, прицѣлить (во множествѣ).
Пороспікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспекти́, но во множествѣ.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. Н. Вол. у.
Роспустник, -ка, м. Развратникъ. Святий чоловік, пізнай себе для Бога, що роспустникам презлая дорога. Чуб. III. 17.
Січень, -чня, м. Январь.
Трюмкати, -каю, -єш, гл. Бренькать (по струнамъ). Взявся за бас і почав трюмкати. Св. Л. 231.
Хлятьба, -би, ж. Мокро́та. Оце знов кров'яна хлятьба повалила і душить мене, не дає одкашлятись.