Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога.
Дорі́дливий, -а, -е. = дорідний. Сльози такі дорідливі, як дощ перед грядом.
Закрівави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Окровавиться.
Лома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = ламати.
Повеликий, -а, -е. Нѣсколько большой. Це повеликі черевики на мене.
Поверховиця, -ці, ж. Рыба = оклій, Aspius lucidus.
Попереслухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (многихъ).
Предковіковий, -а, -е. = предковічний. О, слово рідне! Ти стоїш на чари предковікових пам'яток святині
Стигнути, -гну, -неш, гл.
1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне.
2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне.
3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Темесити, -шу, -сиш, гл. Догадываться смекать.