Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабкува́тий, -а, -е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. Н. Вол. у. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Двихті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. 1) Колебаться. 2) Трястись. Така гладка: як іде, так аж двихтить. Харьк.
Двійко чис. ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було. Федьк. Грин. І. 203.
За́машно нар. Далеко. Замашно йти. Н. Вол. у.
Застаршинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заначальствовать.
Плескати, -щу, -щеш, гл. 1) Плескать. А нащо було плескати на його водою? 2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще. Лукаш. 125. 3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста! Харьк. 4) У кузнецовъ: клепать. Сумск. у. 5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду? 6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак. О. 1862. VI. 44.
Полівити, -влю́, -виш, гл. 1) Свернуть влѣво. 2) — кому. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. йому полівило. Ему стало лучше (о больномъ). Угор.
Полуниця, -ці, ж. Употр. преимущественно во мн. ч. Клубника, Fragaria collina L. ЗЮЗО. І. 123. Зацвіли полуниці. Грин. ІІІ. 252. Зродили полуниці. Чуб. V. 395. Ум. полуни́ченька. На горі суниченьки, на долині полуниченьки. Чуб. V. 4.
Стрицовий, -а, -е. Страусовый. Стрицове пірько. АД. І. 46.
Ув'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. ув'язатися, -жуся, -жешся, гл. Привязываться, привязаться, приставать, пристать. Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась? Мет. 366.