Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Баша I, -ші, м. 1) Паша. Баша турецький басурманський, недовірок християнський. Ум. башенько. Ой миленька, миленька, відсунься від башенька. 2) Опьяняющій напитокъ изъ молотаго проса.
Берестник, -ка, м. Берестовый лѣсъ, берестовая роща. Ум. берестничок.
Бузник, -ка, м. Бузиновая заросль. В бузнику чорт живе. Ум. бузничок.
Гончаро́вий и ганчаро́вий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову.
Кудла, -ли, ж.
1) Всклокоченная голова.
2) Мохнатая собака.
Кунштація, -ції, ж. Декораціи, сценическая обстановка. Дія третя. Кунштація та ж.
Мачка́тий, -а, -е. О дождѣ: мелкій? Мачкатий дощ.
Обвалювати, -люю, -єш, сов. в. обвалити, -лю, -лиш и обваля́ти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Обваливать, обвалить, отвалить.
2) Валять, свалять (сукно).
Рознемсатися, -саюся, -єшся, гл. = розрюматися.