Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають.
Вішати, -шаю, -єш, гл. Вѣшать. Або вішайте, або пускайте.
Досвідча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. досві́дчитися, -чуся, -чишся, гл. Ссылаться на чье либо свидетельство до какого либо времени. Досвідчився циган жінкою й дітьми, поки забрали всіх у тюрму. 2) Убѣждаться, убѣдиться по опыту; узнать. Перемагала свій жаль як тільки мога, щоб люде не досвідчились.
Економи́чний, -а, -е. 1) Экономическій. Великий економичний кризис. 2) = окономичний.
Заходень, -дня, м. Пришлецъ. Під пальмами ховався мовчазливий, Скитавсь по кам'яній пустині одинокий, мов заходень, стратенець нещасливий, Серед чужих людей безлюдник боязливий.
Перелітати, -таю, -єш, сов. в. перелеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Перелетать, перелетѣть. Як би святії дім перелетіли. Людей не чуть, через базарь кажан костокрилий перелетить.
Побрязкач, -ча, м. = побренькач. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі.
Повгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ).
Позір, -зору, м.
1) Видъ. Ось візьміть оцю диню; позір гарний у неї.
2) на позір. На взглядъ. Так як на позір, то це масло наче таке саме, як і те. і на позір нема. Совсѣмъ нѣтъ. І на позір немає кавунів, а сіяв густо.
3) — дати. Обратить вниманіе, наблюдать, присматривать.
Шкарлубина, -ни, ж. = шкалубина.