Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заторохкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Загрохотать, застучать.
Зождати, -жду, -де́ш, гл. Подождать. Зожди ж мені хоч годину. Чуб. І. 217.
Кипіння, -ня, с. Кипѣніе. Дещо.
Колотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Сбиваться (о маслѣ). Щось масло довго не колотиться. 8) Биться (о сердцѣ). Душа її уся порушилась, серденько колотилося. МВ. 4) Дрожать. Чи змерзла, чи з трівоги вся колотилась. Г. Барв. 168. 5) Ссориться, браниться, спорить. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться. Ном. № 10131.  
Ле́лька, -ки, м. = лельо. Гол. І. 223. Желех.
Наплести́ Cм. наплітати.
Питльовка, -ки, ж. Крупичатая мука. Кіевск. у.
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Роспаскудити, -джу, -диш, гл. Испортить нравственно.
Убожіти, -жію, -єш, гл. = убожати.