Блескотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Сверкать, блестѣть. Блескотючи кругом очима, обзирює козацький стрій.
Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Гамування, -ня, с. Усмиреніе, укрощеніе, успокоеніе, удерживаніе. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін.
Горі́ли́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць.
Дрижифі́ст, -фоста́, м. пт. горихвостка, Phoenicurus.
Подошов, -шви́, ж. Снарядъ для ловли рыбы (плетеный изъ прутьевъ).
Скобелка, -ки, ж. Родъ дугообразнаго струга для строганія бревенъ и пр.
Сурма, -ми, ж. Труба (музык. инструм.). А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили, як Серпягу молодого та у Каневі положили. Дума. Ум. суремка, сурмонька, сурмочка. Козаки стояли, на суремки гарно грали. Голос як сурмонька, т але ж чортова думонька.
Труханя, -ні, ж. = труха 2.
Цибулина, -ни, ж. Луковица. Ум. цибулинка.