Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вапнити, -пню, -ниш, гл. = вапнувати. Желех.
Веретінце Cм. веретенце.
Віджартовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віджартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Став шинкар свою жінку зневажати; вона усе оджартовувалась, сміялася. МВ. ІІ. 185.
Куць меж. 1) Куць виграв, куць програв. Либо панъ, либо пропалъ. Ном. № 4274. 2)и куць-кой! Призывъ для свиней. Kolb. І. 65.
Охвірувати, -ру́ю, -єш, гл. Жертвовать. Охвірувати Богові. Охвірувати їх (гроші) на яке добре діло. Грин. II. 143.
Паліпля, -лі, ж. Горящая солома, уголья. Угор.
Позасинювати, -нюю, -єш, гл. Слишкомъ насинить бѣлье. Позасинювала сорочки, аж глянути гидко. Васильк. у.
Попригрівати, -ва́ю, -єш, гл. Пригрѣть (во множествѣ).
Фіцька, -ки, ж. Легкомысленная молодая женщина или дѣвушка. Крутитсє тота фіцька. Вх. Зн. 75.
Шерсть, -ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.