обихідка
Обихідка, -ки, ж. = обіхідка. Може якого шага уторгував би, то й було б на обихідку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Том 3, ст. 9.