Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́рідник, -ка, м. Чортъ. Шух. І. 36. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ. Фр. Пр. 9.
Вистриба нар. Скачками, подскакивая. Я йому таке скажу, що він від мене вистриба пійде. Черн. г.
Гу́пнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гупати. 1) Топнуть. 2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись. Чуб. II. 22.
За́машно нар. Далеко. Замашно йти. Н. Вол. у.
Манастири́ще, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ былъ монастырь. 2) Мѣсто, принадлежащее или принадлежавшее монастырю.
Мет, -ту, м. = мент. В один мет. Ном. № 7741.
Оглухти, -ну, -неш, гл. Оглохнуть. Всі оглухли, похилились. Шевч. Оглухли, не чують. Шевч. 210.
Оханутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Оханувся та за діло взявся. Мкр. Н. 40. Оханись, Господь з тобою. Мир. ХРВ. 52.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Сидень, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!