Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балачка, -ки, ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня.
Бренькання, -ня, с. = бринькання. Левиц. І. 267.
Жерстя́нка, -ки, ж. Жестянка. Харьк.
Їстки гл. ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться. Мкр. Н. 4.
Назміта́ти, -та́ю, -єш, гл. Смести (въ одно мѣсто), собрать. Назмітай у засіці борошенця. Рудч. Ск. II. 2.
Накла́нятися, -няюся, -єшся, гл. Накланяться, вдоволь покланяться. Поки накланяється! Поки хто оглянеться на вдову!.. Г. Барв. 263.
Роззолочувати, -чую, -єш, сов. в. роззолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, разукрасить золотомъ. Котл. Ен.
Скиксувати, -су́ю, -єш, гл. Ошибиться, осѣчься. Скиксуєш раз, тоді прощай. Котл. Ен. V. 40.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.
Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.