Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Зазо́вини, -вин, ж. мн. Пирушка у свадебныхъ гостей послѣ свадьбы. Цілу ніч пили, гуляли; на другий день вранці приступили до зазовин; на рідні пустились; ходять, п'ють: од гуку, крику Хресці затрусились.
Заха́пувати, -пую, -єш, сов. в. захапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Захватывать, захватить. Вітер раз-у-раз захапує з собою пару й односить її.
Зіпо́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заорать, загорланить, закричать. Криком... зіпонув гайдамака.
Костер, -тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет.
Млині́вка, -ки, ж. Канава, по которой направлена вода изъ рѣки на мельницу, если послѣдняя помѣщена въ сторонѣ отъ русла рѣки.
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь.
Тіменний, -а, -е. = тямущий = тімашний. Він до пісень тіменний. Ой ти тіменний.
Утягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. утягтися, -гнуся, -нешся, гл. Втягиваться, втянуться.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.