Дармої́дство, -ва, с. 1) Дармоѣдство, тунеядство. Пахло ницостю та хижим дармоїдством. 2) соб. Тунеядцы. Усюди повно в його дармоїдства, лежачим хлібом набивають пузо.
Лу́ста, -ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Луста м'яса. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ум. лустка, лусточка. Хто лустку дасть на чужині, водицею його напоїть? Не пожинала лусточки хліба, ні ложечки соли.
Ля́дник, -ку, м. Раст. бобовина, vicia.
Маркі́тний, -а, -е. 1) Скучный, невеселый, недовольный, огорченный. 2) Жуткій.
На́пис, -су, м. Надпись. Хмельницький отакий напис зробив. Зробить такий напис, що хто знайде (скарб), нехай в граматку запише моє им'я.
Обставлятися, -вля́юся, -єшся, сов. в. обста́витися, -влюся, -вишся, гл. Окружать, окружить себя.
Очкур, -ра, м.
1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Штани на йому без очкура й матні. З переляку очкур луснув. Били мене скілько влізло — очкур перервали.
2) У мѣщанъ: презрительное названіе крестьянина. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій, а селянин міщанина — салогуб.
Позадурювати, -рюю, -єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Розмотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. розмота́тися, -та́юся, -єшся, гл. Разматываться, размотаться.
Щевій, -в'ю, м. = щавій.