Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Звідта́м, зві́дти, зві́дті́ль, звідтіля́, нар. Оттуда. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Це все вислухав, що його тітка говорила, та швидче звідти. H. 94. Та не звідтіль місяць сходе, звідкіль ясна зірка. Син узяв, вив'язав звідтіля невістку, а ув'язав сучку.
Їдення, -ня, с. Ѣда, кушанье. Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких.
Копер, -пра, м. = кріп.
Лиснитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = лисніти. Вода по полю лисниться.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Послати II. Cм. постилати.
Сарапати, -паю, -єш, гл. Вспылить.
Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі.
Фастиско, -ка, с. = бур'ян. Cм. хваст.