Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховода, -ди, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Дошве́ндяти, -дяю, -єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас. Кв.
Зблі́днути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Княгиня з переляку зблідла як стіна. Стор. МПр. 81.
Зруйнуватися, -нуюся, -єшся, гл. 1) Разрушиться, разориться. Зруйнувався зовсім будинок. 2) Разориться, потерять имущество. Пан не зруйнується, як скількись кліток поля перелітує пустирем. О. 1862. IV. 105.
Накува́ти Cм. наковувати.
Нахвалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Угрожать. Нахвалялись обікрасти. Рудч. Ск. І. 202. Вилаяв Хведора, трохи не бив і нахвалявся, що... з світу зжене. Мир. Пов. І. 119.
Однорілля, -ля, с. Разъ вспаханное поле; поле засѣянное послѣ однократной вспашки. Вас. 196.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом. Левиц. Пов. 147.
Хрущик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрущ. 2) = вергун? То курчата, хрущики, то сухарики, то що, — все, що мати для Масі набрала, щоб дитина не мліла голодом. Св. Л. 78.
Церата, -ти, ж. Клеёнка.