Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Димо́вий, -а, -е. 1) Дымовой. Що се, що серед пустині стовпом димовим знялося? К. МБ. ІІІ. 254. 2) Сдѣланный изъ дими. Що я приїду пишно та красно, а ти ще краще — сивою паровицею у намітках димових. МВ. І. 89.
Доли́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. долиза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. Долизываться, долизаться.
Загорта́ти, -таю, -єш, сов. в. загорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. Чуб. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! О. 1862. IV. 36. Кладуть у яму і загортають землею. ХС. IV. 40.
Істота, -ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була. МВ. І. 2) Натура. Панську 'стоту не переробиш. МВ. І. 99.
Кузьком сидіти. Сидѣть на корточкахъ, сгорбившись. Як сісти навпочіпка та ще згорбитись, то се буде кузьком сидіти.
Нюх, -ху, м. 1) Чутье, обоняніе. Переносно: носъ. Бережи нюха. Ном. № 3626. 2) Понюшка табаку.
Окружати, -жа́ю, -єш, сов. в. окружити, -жу, -жи́ш, гл. Окружать, окружить. Фригійців окружить. Котл. Ен.
Підсошок, -шка, м. Подпорка въ плетнѣ.
Трусихвостка, -ки, ж. = трясихвістка 1. Вх. Уг. 271.
Шпилечок, -чка, шпи́лик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.