Голосно нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Ум. голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько.
Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Летить довгомуд. По другой сказкѣ: хорь. Ум. Довгому́дик.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться.
Зжидові́ти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться алчнымъ. Всі зжидовіли б і за гроші рідних батьків попродали.
Румандє, -дя, с. = рам'я.
Сварливий, -а, -е. Сердитый, бранчивый, сварливый. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, бо свекруха й лепетуха, сварливая голова.
Сінешний, -а, -е. Относящійся къ сѣнямъ. Сінешні двері, поріг. Сінешна стіна.
Талапнути, -ну, -неш, гл. Ударить, треснуть. Підійшов медвідь до вепра, як талапне єго позавуш.
Тетерин, -на, -не. Принадлежащій тетереву.
Уланин, -на, м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я 'го любила.