Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витопцювати, -цюю, -єш, гл. = ви́тупати 2. Цілу ніч на ногах було витопцює покійна коло людей. О. 1861. X. 33.
Заворі́тній, -я, -є. 1) Находящійся за воротами. 2) Сторожъ при воротахъ, запирающихъ село къ полю. Як приїхали під самий коливорот, паніматка поспитала в заворітнього. Св. Л. 77.
Кошлання, -ня, с. Взъерошиванье (волосъ, шерсти).
Мисю́рка, -ки, ж. Шлемъ, желѣзная шапка съ кольчатою сѣткою, которая накладывалась на лицо, шею и плечи. К. ЧР. 425. Усі в панцерах і мисюрках, з шаблями й келепами. К. ЧР. 335.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Перестарітися, -ріюся, -єшся, гл. Перестариться, перестарѣть.
Повала, -ли, ж. Потолокъ. Вх. Зн. 66. МУЕ. III. 42.
Повідскакувати, -куємо, -єте, гл. Отскочить (во множествѣ).
Прожерка, -ки, ж. Раст. Paris quadri folia. Лв. 100.
Спорожнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спорожнитися, -жнюся, -нишся, гл. 1) Опорожняться, опорожниться. Торба спорожнилась. Рудч. Ск. II. 156. 2) Разрѣшиться отъ бремени. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити. Н. Вол. у.