Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буян, -на, м. Непослушный, упрямый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Визолитися, -люся, -лишся, гл. Выбучиться. Нате й мої штани, — нехай визоляться. Ном. № 6432.
Відвохрити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре. Ном. № 3961.
Загморозди́ти, -джу́, -диш, гл. Глубоко воткнуть въ землю.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках! Рудч. Ск.
Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938.
Панотченько, -ка, м. Ум. отъ панотець.
Переводити II, -джу́, -диш, гл. Привести всѣхъ, каждаго по очереди. Водили вже їх там, водили, — переводили зо всеї окружности: не доберуть. Рудч. Ск. І. 81.
Поклювати, -клюю́, -є́ш, гл. Поклевать, исклевать. Чуб. V. 297. Курчатам пшона посипала, а кури поклювали. Харьк. у.
Простісінько нар. Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько. Простісінько подивився в вічі. Левиц. Пов. 69.