Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обаполи

Обаполи нар. 1) По обѣимъ сторонамъ. 2) Вокругъ, во всѣ стороны. Упаде на могилу, туже, розливається, аж обаполи луна розлягається. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАПОЛИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАПОЛИ"
Белькот, -ту, м. Болтовня, лепетъ. Аф.
Беседонька, -ки, ж. Ум. отъ беседа.
Відчитати Cм. відчитувати.
Гу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Дивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивляться. Кв. II. 324. Довго, довго дивувались на її уроду. Шевч. 30. Хто великого не бачив, той і малому дивується. Ном. № 4908. Від дурня чую, то ся не дивую. Ном. № 6280. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Дивува́тися з чо́го. Удивляться чему.
Мигуне́ць, -нця, м. Падающая звѣзда.
Незграбність, -ности, ж. Неловкость, неуклюжесть.
Півшоста числ. Пять съ половиною.
Сциклиння, -ня, с. = сциклини. Лохв. у.
Чижмак, -ка, м. Сапогъ. Желех. Ум. чижмачок. Да із сих чижмачків обулись в сап'янові. Маркев. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАПОЛИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.