Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гейс-берта, — бертя! = гейса. Вх. Уг. 232.
Зазлости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів. Черк. у.
Заквіча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = закуві́кати.
Каверзякати, -каю, -єш, гл. Говорить чепуху. Що там він каверзяка? Каверзяка таке, що й не слухав би його. Лебед. у.
Несправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Быть неаккуратнымъ.
Плавушник, -ка, м. Раст. Hottonia palustris L. ЗЮЗО. І. 125.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Притулок, -лку, м. 1) Пристанище, убѣжище, пріютъ. Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку. Харьк. Самі бурлаки да гольтяпаки, що, не маючи жадного притулку, служили тілько по броварах, по винницях. К. ЧР. 258. 2) Укромное мѣсто. Не дає ся видіти... сидит собі в притулках. Драг. 279. Ум. притулочок. Г. Барв. 21.
Промучитися, -чуся, -чишся, гл. Промучиться. Місяців зо три промучилась бідна дитина, та таки й умерла. Харьк.