Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́нде, а́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217.
Бузімок, -мка, м. = бузівок. Левиц. І. 185.
Жура́ши́н, -на, м. = журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: «Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного». АД. II. 63.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав. Пог.
Оберемок, -мка, м. 1) Охапка; вязанка. Оберемок дров. 2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Котл. Ен. V. 62. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися. Мет. 92.
Позарошувати, -шую, -єш, гл. Замочить росой (во множествѣ).
Тирхати, -хаю, -єш, гл. Приводить въ безпорядокъ, разбрасывать. Вх. Зн. 69. Шейк.
Туршукуватий, -а, -е. . — ліс Молодой и густой лѣсъ. Шух. І. 18.
Чагарник, -ку, м. = чагарь. Кругом його (каміння) ріс густий чагарник. Стор. МПр. 42.