Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Казань, -ні, ж. Слово, рѣчь, проповѣдь. Якусь тобі він (Плутон) казань скаже, дорогу добру в Тим покаже. Котл. Ен. II. 38. Попи тільки раз у год кажуть казань перед постом. О. 1862. І. 71.
Напу́катися, -каюся, -єшся, гл. Настучаться (въ дверь).
Побентежити, -жу, -жиш, гл. Обезкуражить, смутить (многихъ).
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями. Шух. І. 33.
Світом нар. На разевѣтѣ. Левиц. І. 31. Ой заболіла голівонька світом. Грин. III. 628.
Сколіни́читися, -чуся, -чишся, гл. Ослабѣть на ноги. Угор. Вх. Зн. 64.
Спласкати, -щу, -щеш, гл. Соткать? Ворона напряде, сорока насмиче, а горобчик, жвавий хлопчик, полотенце сплаще. Чуб. V. 1144.
Супряга, -ги, ж. Спряжка воловъ двухъ или нѣсколькихъ хозяевъ для того, чтобы набрать комплектъ, необходимый для плуга, — такой плугъ пашетъ тогда по очереди каждому изъ хозяевъ.
Суровий, -а, -е. Небѣленый. Держить хусточку да суровую. Рк. Макс.
Укакати, -каю, -єш, гл. Опачкать, огадить (дѣтскія слова). Вбіраються вкаканим на верх. Ном. № 11218.