Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл. 1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору. Подольск. г. 2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Бісів, -сова, -ве 1) Бѣсовскій, бѣсовъ, діавольскій. Чаще всего употребл. какъ бранный эпитетъ: бісів син, бісів батько, бісові діти, бісова худоба, бісова тіснота и пр. Не йди туди, бісів сину, де голота п'є. Чуб. V. 1016. 2) бісове ребро. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. І. 140.
Доко́ра, -ри, ж. = докір. Мир. ХРВ. 269.
Заві́тувати, -тую, -єш, гл. Завѣщать. Духом високим... жив та й нам його завішував наги батько Тарас. О. 1862. III. 25.
Зашумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Обчернити, -ню́, -ни́ш, гл. = обчорнити.
Рострясти, -су, -сеш, гл. = рострусити.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
Фарбування, -ня, с. Окрашиваніе, крашеніе. Желех.
Шашка, -ки, ж. Насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276.