Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплоджувати, -джую, -єш, сов. в. виплодити, -джу, -диш, гл. Плодить, выводить, вывести; рожать, родить, породить. Та нігде вийти, та нігде сісти, та гніздо звити, а малих діток виплодити. Грин. ІІІ. 695.
Дорива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дорва́ти, -ву, -веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату. Богодух. у.
Крубочки, -ків, мн. Родъ вышиванья. Kolb. Рок. І. 48.
Мерцвя́к, -ка́, м. = мертв'я́к. Греб. 358.
Мо́рщитися, -щуся, -щишся, гл. Морщиться. Як не морщусь, не стараюсь. Котл.
Панькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали. Ном. № 11018.
Прикликати, -ка́ю, -єш, сов. в. прикликати, -кличу, -чеш, гл. Призывать, призвать, подзывать, подозвать. Всіх полковників прикликати до себе. Рудч. Ск. І. 114. Сказав прикликати собі слуг тих. Єв. Л. XIX. 15. Мати сина прикликає. Рудч. Чп. 227.
Утерти, -ся. Cм. утирати, -ся.
Чужосторонній, -я, -є. Чужестранный. Роспитують чужосторонніх людей. МУЕ. І. 114. (Полт.).
Шестикрилий, -а, -е. Шестикрылый. Вбий шестикрилого... змія. Чуб. II. 281.