Заві́дній, -я, -є. 1) Захожій. Хиба я завідня? я тутейша. 2) = забіжний.
Мацу́ меж. = мац! Мацу-мацу по лавицю, обмацаю мохнатицю.
Милува́ти 2, -лую, -єш, гл. Ласкать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Як де попаде чужу дитину, то вже цілує і милує. Холодок ніби лащився до лиця, милував його.
Міркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Думать, соображать, разсчитывать, разсуждать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. №71. Міркує той, хто нужду знає. Сам оце як почну міркувати та й складу до ладу.
Паніматуня, -ні, паніматуся, -сі, ж. Ласкат. отъ паніматка.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Прожуритися, -рюся, -ришся, гл. Пропечалиться, прогоревать.
Раптово нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? — раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити.
Удовольнення, -ня, с. Удовлетвореніе.
Унученя, -няти, с. = унуча. Ум. унученятко.