Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ди́нячий, -а, -е. Дынный. Диняче бадилля. Левиц. Пов. 370. Динячі кабачки. Мнж. 170.
Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Колодюх, -ха, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. Cм. деринник.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Паскудство, -ва, с. Мерзость, гадость. Нечисте гніздо всякого паскудства. Левиц. І.
Покористувати, -тую, -єш, гл. = покористуватися. Як вислужив год, хазяїн йому посіяв день проса, щоб він ним покористував. Рудч. Ск. і. 89.
Пороскочувати, -чую, -єш, гл. Раскатить (во множествѣ).
Пошеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ ободрать шелуху съ зерна.
Тіха, -хи, ж. = утіха. Але той з тої тіхи великої, же їму лісничий дав гроші, прийшов до жінки й каже. Гн. І. 207. Тіч, течі, ж. Въ мельничной шестернѣ: разстояніе между цѣвками. Мик. 481.