Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бойниця, -ці, ж. Бойница. К. Бай. 71.
Буван, -на, м. = бовван. Н. Вол. у.
Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати. 1) Порывисто дунуть. 2) Линуть, налить черезъ верхъ. 3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки. Котл. Ен. II. 33. 4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула. Чуб. V. 833. 5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі. Греб. 374.
Голодниця, -ці, голоднівка, -ки, ж. = здухвина. Желех.
Дарови́ця, -ці, ж. Даровое, доставшееся даромъ.
Зашрубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завинтить.
Луття́, -тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). Вх. Зн. 34. 2) Липовая кора для лаптей, лыко. КС. 1893. XII. 448. Cм. лут.
Підохотити Cм. підохочувати.
Поблідлий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Чорняві хлопченята потомлені, поблідлі. МВ. І. 45.
Пороскудлувати, -лую, -єш, гл. Растрепать (волосы во множествѣ).