Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дожина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дожа́ти, дожну́, -не́ш, гл. Дожинать, дожать. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла. Шевч.
Королювання, -ня, с. Пребываніе королемъ. Желех.
Мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15.
Парча, -чі, ж. Парча.
Переливки, -вок, ж. мн. Употребл. съ отрицаніемъ въ значеніи: не шутки, не пустяки. Г. Барв. 514. Наші бачать, що не переливки, страшно! Кв. От царівна бачить, що не переливки, кличе до себе своїх князів. Грин. І. 192.
Плішка, -ки, ж. Клинъ деревянный. Угор.
Полониця, -ці, ж. и пр. = полуниця и проч.
Поперепинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и переп'ясти, но во множествѣ.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. І. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145.
Ціль, -лі, ж. Цѣль. Із лука мітко в ціль стріляла. Котл. Ен.