Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вагівниця, -ці, ж. Вѣсы. Усі на Божій вагівниці легкі, нікчемні як полова. К. Псал. 140.
Відспівувати, -вую, -єш, сов. в. відспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить пѣніемъ. А я їй одспівую, жартуючи, бач. Левиц. І. 112. 2) Кончать, кончить пѣть; пропѣть. А чом же ти не співаєш? — Я вже одспівала. Шевч. Нехай молодчі співають, я вже своє одспівав. Левиц. Пов. 231. Молебень завтра рано одспіваю. Мкр. Н. 14.
Голоп'Ятий, -а, -е. Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила. О. 1862. V. 105.
Гудо́к, -дка́, м. Родъ духового инструмента. Гудеть, як гудок. Ном. № 13895.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.  
Зозуленька, зозулечка, -ки, ж. Ум. отъ зозуля.
Має́ток, -тку, м. Имущество; состояніе, имѣніе. Та нехай мій батько добре дбає, гуртів, великих маєтків нехай не збуває. Дума.
Угнівити, -влю, -виш, гл. Прогнѣвить.
Хурманувати, -ную, -єш, гл. Заниматься извозомъ. Іван хурманує. Канев. у.
Шісдесят числ. Шестьдесятъ. Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима. Єв. Л. XXIV. 13.