Квапливий, -а, -е. 1) Поспѣшный, торопливый.
2) Склонный. Чоловік квапливий тілько до злого, лихого. (Правда 1868, 508).
Напра́сниця, -ці, ж. Обидчица, задира. Масниця-напрасниця.
Пітний, -а́, -е́ Потный. Воно маленьке сонне, пітне, — простудимо.
Поперемірювати, -рюю, -єш, гл. Перемѣрять (во множествѣ).
Порозстелюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разостлаться (во множествѣ).
Праліс, -су, м. Дѣвственный лѣсъ. Над озером у пралісі густому сховались. За лісом, за пралісом червоне теля риче.
Снувавник, -ка, м. Дощечка или деревянная ложка съ двумя дырами, сквозь которыя проходять нитки основы — употребл. при снованіи основы.
Тверджа, -жі, ж. Твердь, твердыня. Будь мені за гірню скелю, стань за тверджу недвижиму.
Узувати, -ва́ю, -єш, сов. в. узути, узую, -єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Взутті, а слід босий.
Чудородія, -дії, ж. = чудасія.