Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бріха́ч, -ча́, м. = Черева́нь. Вх. Лем. 394.
Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця. Гол. II. 554.
Загаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. загаснути, -ну, -неш, гл. 1) Потухать, потухнуть, угасать, угаснуть. Мнж. 34. Куй залізо, покуль не загасло. Ном. № 5927. 2) Переносно: прекратиться. Загаснув рід. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Заіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. = заіскрити. Затокотіло у Кобзи серце, заіскрились очі. Стор. МПр. 77.
Запічку́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, лежать за печкой. Харьк.
Качання I, -ня, с. 1) Катанье, перекатыванье. 2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.
Папороть, -ті, ж. Раст. папоротникъ, Aspidiun filit mas. Sw. и — femina Sw. Анн. 55. У Рогова указаны еще слѣдующія растенія съ этимъ названіемъ: Polypodium vulgare L, Pteris aquilina L, Strutiopteris germanica Willd. ЗЮЗО. I. 132, 133, 138.боло́тяна. Раст. Aspidium Thelypteris. ЗЮЗО. I. 113.
Позавуш нар. За ухомъ. Як талапне його позавуш. Гн. І. 164. Схопив ту пляшку та так і пустив в Орисю та й попав її позавуш. Св. Л. 313.
Позапалювати, -люю, -єш, гл. Зажечь, поджечь (во множествѣ). Свічі позапалювані. Грин. ІІІ. 147.
Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.