Княжна, -ни́, ж. Княжна. І княжні своїй маленькій сорочечки шила.
Котик, -ка, м.
1) Ум. отъ кіт. Був собі котик та півник та спряглися жить.
2) Родъ женской шубки. Зап'яті одинаковими хустками, в одинакових котиках, критих ясно-зеленою матерією, вони були ніби однолітки.
3) Щетка (на ногахъ лошади); задній коготь (у собаки).
4) Кусокъ дерна, употребляющійся въ игрѣ, называемой котики.
5) Цвѣтъ вербы, лозы, ивы. Свячена лоза і котики — ліки од трясці.
6) мн. Glechoma hedoracea L.
8) Пузырьки, поднимающіеся со дна пруда, болота. Коли замерза вода, то котики підходять зі дна, то тим і крига як сім, розсипається. Чигир. у. Ум. ко́тичок. А котичок няв-няв-няв!
Лите́рний віз. = літерний віз.
Несудний, -а́, -е́ Негодный. Ней кінь нікуди несудний.
Переполошений, -а, -е. Перепуганный, испуганный. А чого ж ти сам себе боїшся? — поспитала його все переполошена.
Поверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Покричать.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Розрізувати, -зую, -єш, сов. в. розрізати, -жу, -жеш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать. Онисько розрізав кавуна надвоє.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Шмаряти, -ряю, -єш, сов. в. шмарити, -рю, -риш, гл. Бросать, бросить, швырнуть. Гусевки, шмарьте до гусевниці. Бог тот пісок шмарив на воду, і стався кус землі. Будеш шмарений з неба за гордость, за пиху.