Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Города́рь, -ря́, м. Начальникъ города? «Та рушай, вісько, під Бендер місто!» Вісько рушає, з гармат стріляє, аж чотирі печі розсипається, татарський городарь іздрігається, міщане ходя, радоньку радя. О. 1861. XI. Св. 56. Вѣроятнѣе, однако, что слово городарь, которое нигдѣ нп разу болѣе намъ не встрѣчалось, является просто передѣлкой какого то другого слова, подобнаго но своей формѣ, но съ забытымъ уже значеніемъ.
Дури́ло, -ла, м. 1) = дурень. Харьк. г. 2) Раст. Angelica archangelica.
Кв'як, -ка, м. = квак 1?
Коноплястий, -а, -е. Покрытый веснушками. Чорти мабудь гречку сіяли на пиці — такий коноплястий з себе. Волч. у.
Марнотра́та, -ти, ж. Расточительность, мотовство.
Нищити, -щу, -щиш, гл. Разорять, уничтожать.
Павутиння, -ня, с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа.
Палука, -ки, ж. = лука. Викосили всі палуки. Гол. IV. 208.  
Чернеччина, -ни, ж. = чернещина. Вх. Зн. 80.