Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

норець

Норець, -рця́, м. 1) Водолазъ. Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він (корабель) там зачепився. Чуб. II. 17. 2) Родъ утки: нырокъ, Mergus albellus.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 570.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРЕЦЬ"
Блакитний, -а, -е. Голубой; лазурный. Котл. Ен. ІІІ. 14. У нас червоні (стьонжки), а тут — дивись — усе блакитні. К. ЧР. 334. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Мориму́ха, -хи, ж. Раст. мухоморъ, Amarita muscarica. Вх. Лем. 436.
Наструнчити Cм. наструнчувати.
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога. Гол. Од. 15, 25.
Світич, -ча, м. 1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Сорокатий, -а, с. = строкатий.
Стосуватися, -суюся, -єшся, гл. Относиться. Сі слова не до тії пісні стосуються. Мовчить, неначе до його і не стосується. Сквир. у.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка. Сосн. у.
Цекотати, -кочу, -чеш, гл. О сорокѣ: то же, что и скреготати. Сорока.... цекоче. ЕЗ. V. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.