Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божник, -ка, м. = біжник. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ. Вас. 168. 3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. божничок. Рудч. Ск. II. 27.
Виклад, -ду, м. 1) Изложеніе. 2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу. Ном. № 13066.
Виплисти Cм. випливати.
Дженджерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. ? А шо, поїзд скоро піде? — Е, ні, не скоро. — А то ж якийсь біга. — Та то він дженджерує. (Говорилось о маневрировавшемъ поѣздѣ). Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Закоржа́віти, -вію, -єш, гл. Закорявѣть.
Заохо́чування, -ня, с. Поощреніе, привлечете къ какому-либо дѣлу. Желех.
На́морозки, ів, м. мн. Намерзшій на окнѣ ледъ и снѣгъ. Наморозки на вікні. Конст. у.
Похватний, -а́, -е́ Удобоподвижный, удобоносимый, удобный для взятія. Занялась хата — та пожарні бочки похватні — скоро води привезли. Міусск. окр.
Рахубно нар. Разсчетливо, обдуманно. Я бачу, що він не рахубно робить — продає святці жиду. Борз. у.
Хмара, -ри, ж. 1) Туча, облако. Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла. МВ. І. 89. 2) Множество, масса. Хмарою йдуть люде. Ном. № 7678. 3) заходити в хмару. Фантазировать. 4) хмарою перейти. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Волч. у. Ум. хмарка, хмарочка, хмаронька. За сонцем хмаронька пливе. Шевч. 445. Ясні зірочки — то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки. Мет. 19.